| Всього — 185 | Сторінка 1 із 10 |
4. В.І.Вернадський. Вчений. Мислитель. Громадянин. Праці вченого та література про нього з фондів Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського
До науково-бібліографічного видання увійшли праці вченого, листування, опубліковані у 1888-2002 рр., література про його життя та діяльність, відомості про його рукописну спадщину, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Книгу адресовано фахівцям різних галузей знання, широкому колу читачів, які цікавляться питаннями історії науки і культури.
5. Диалектическая взаимосвязь естественных и социально-гуманитарных наук (философско-социологический аспект)
Розглянуто діалектику взаємозв'язку, взаємозалежності, взаємопроникнення природничих і соціально-гуманітарних наук, зокрема, інтеграцію природничих наук і наук про людину. Охарактеризовано процес проникнення природничих наук в соціально-гуманітарні.
6. Развитие концепций экодизайна в контексте общих проблем экологии
Розглянуто сучасний дизайн, орієнтований на екологічні цінності, який усвідомлює свою морально-етичну відповідальність перед суспільством та вважає за необхідне відродити комунікативні властивості промислового продукту шляхом глибокого вивчення семантики продукту. Метою екологічної проблематики є впровадження в суспільну свідомість нових споживчих цінностей, що базуються на розумній достатності у традиційному способі життя.
7. Роль еволюційно-синергетичної парадигми в осмисленні соціуму
Досліджено роль еволюційно-синергетичної парадигми в осмисленні тенденцій суспільного розвитку в ретроспективному та перспективному аспектах. Обгрунтовано необхідність формування нової методології дослідження суспільства у синергетичному контексті внаслідок недостатньої ефективності традиційних підходів (формаційного) щодо адекватного пояснення переходу на якісно інший рівень соціуму за умов нестабільного існування. Відзначено перспективність і плідність дослідження соціальних систем у контексті еволюційно-синергетичної парадигми, методологічний і теоретичний потенціал якої дозволяє більш глибоко та всебічно осмислити цілісність і складність такого феномена як сучасне суспільство, а також діалектичну єдність рівноважних і нерівнозначних процесів історичного розвитку. З'ясовано значення флуктуацій, у ролі яких за умов нестабільності у соціумі виступає особистість. Визначено причини досить високої імовірності впливу особистісного фактора на макросоціальні процеси в епоху суспільних змін. Обгрунтовано положення про визначальний вплив на еволюцію соціальної системи двох протилежних тенденцій - ентропії та негентропії, що формують біфуркаційну та еволюційну траєкторії розвитку соціуму. Експліковано особливості самоорганізації в соціальній системі на сучасному етапі. Встановлено, що чим більша диференціація (вище рівень неоднорідності внутрішнього середовища системи) моделі світу, тим вище антиентропійний потенціал системи як суб'єкта керування, а як наслідок - ефективніший процес управління соціумом. Доведено, що культура є наймогутнішим антиентропійним механізмом суспільства.
9. А.О.Козачковському
Кобзар
11. Бенкет у Лисянці
Кобзар
17. В казематі
Кобзар
19. Варнак
Кобзар